Фондю і сябу-сябу

Сет перший: Фондю

Це явище не нове для української публіки. Знахідка швейцарських пастухів, що першими здогадатися розмочувати сир у вині, давно вийшла за межі країни-творця. Але, як і раніше, залишається однією з улюблених подач, як в ресторанах, так і на сімейних, романтичних і дружніх посиденьках. Чому? Відповідь проста. По-перше, це красиво. По-друге, смачно. А по-третє, наситливо. Адже йдеться про такі продуктах, як сир і хліб. Ну і вино, зрозуміло. Ба більше: сьогодні шеф-кухарі пропонують не тільки сирне, але і м'ясне, рибне, овочеве і шоколадне фондю.

Щоб приготувати фондю вам знадобляться: какелон - це казанок, який ми зазвичай називаємо «фондюшницею», і пальник.

 

Сирне фондю

Класичний сирний варіант - швейцарське фондю з грюйера й ементаля з білим вином, з невеликим додаванням борошна. Оскільки страву готують по всьому світу, в кожній країні беруть типові для своєї місцевості різновиди сиру.

 

Що вмочаємо?

Хліб і грінки - це класика. Але також можна взяти - чіпси, крекери, картоплю (молоду), суцвіття цвітної капусти (й брокколі), гриби (шампіньйони).

 

Додаткові інгредієнти на стіл:

Нарізка м'яса - в Європі іноді подають хамон або прошутто, і, безумовно, вино. Переважно те, на якому у вас готується фондю.

 

Шоколадне фондю

Чорний, молочний або білий шоколад - в цій грі немає жорстких правил. Беріть те, що до душі, в кількості двох 100-грамових плиток плюс склянка вершків (що жирніші, то краще). Топіть шоколад на плиті в каструльці, додавайте вершки і переливайте суміш у фондюшницю.

 

Що вмочаємо?

Фрукти і ягоди: полуницю, ананас, диню, персик, банани, яблука і груші. Деякі фрукти мають властивість окислюватися і темніти, тому перед подачею на стіл - побризкайте соком лимона. Не хочете фруктів - візьміть сухофрукти! Або печиво, крекери, горіхи.

 

Додаткові інгредієнти на стіл:

Ігристе вино, портвейн або лікер типу «Бейліса» стане чудовим компаньйоном шоколадному фондю.

 

М'ясне фондю

Цього разу в какелоні буде олія, що кипить, або бульйон. Ви повинні розігріти рідину на плиті, а після того перелити до фондюшниці. М'ясо готується завчасно: його треба правильно порізати - тонко й на один укус - і замаринувати. Багато сухих приправ краще не використовувати, щоб вони потім «не плавали» в казанку.

 

Що вмочаємо?

М'ясо має бути ніжним за текстурою. Наприклад, філе індички і курки. Червоне м'ясо, як і свинина, може не встигнути приготуватися за ті 3-4 хвилини, які воно повинно проведе у киплячій олії або бульйоні.

 

Додаткові інгредієнти на стіл

Соус (можна не один, а кілька) і овочі.

 

Рибне фондю

Тут діє той самий принцип, що і в м'ясному. Ріжете шматочками рибу і маринуєте. Готуєте овочевий бульйон або олію й переливаєте до фондюшниці. Перш ніж занурити в киплячу рідину рибу, її треба вмочити в кляр, який, до речі, можна приготувати з борошна й пива.

 

Що вмочаємо?

Рибу без кісток! Наприклад, морського окуня.

 

Додаткові інгредієнти на стіл

Пиво. Якщо кляр був на основі пива, воно ж стане і прекрасним супроводом страви. Варіант другий, більш естетичний, - біле вино, яке, як відомо, добре поєднується з рибою (головне, не забудьте вино охолодити).

 

Овочеве фондю

Овочі відварюють в солоній воді, промивають, просушують і на шпажках занурюють в розжарену у фондюшниці олію.

 

Що вмочаємо?

Цвітну капусту, броколі, болгарський перець, кабачки, баклажани, моркву - овочі, що мають структуру. Просто? Просто! Смачно? Дуже!

 

Сет другий: Сябу-сябу

Що на Заході фондю, те на Сході - сябу-сябу. Ця японська традиція не така відома, але від цього не менш цікава. Тут той самий принцип: вмочати в киплячу рідину шматочки чогось, зокрема м'яса, і є їх прямо в процесі приготування.

Вам знадобляться скибочки тонко нарізаної яловичини (японці беруть мармурову) або дари моря, сирі овочі, сухі водорості (перед цим їх необхідно на 30 хвилин замочити у воді), гриби, тофу. Далі починається ритуал. На столі казанок з пальником, в ньому рідина з водоростями - кипить 10 хвилин. Після чого водорості дістають з води (цей етап можна виконати на плиті). У воду додають приправи і починають послідовно закладати інші інгредієнти. Ненадовго. Навіть яловичина повинна провести там буквально секунд 30-40. Перш ніж закладати овочі, м'ясо або рибу, їх треба занурити в соус понзу або кунжутний. А далі: опускаєш - дістаєш - їси. І так по колу. Під кінець ваш бульйон буде дуже наваристим, так що подумайте, куди його використати - шкода буде просто вилити.

Сенс сябу-сябу в тому, що ваші гості, сидячи навкруги столу з казанком, самі собі готують. Їдять паличками. Знову-таки, п'ють вино або пиво, або зелений чай. Головне - дотримуйтеся техніки безпеки та не обпечіться гарячим!

Нехай смакує всім, хто цінує сенс в їжі! І приємного часу з друзями!